Грицівський ясла-садок (центр розвитку)

Природотерапія передбачає вплив природних чинників на чуттєву і емоційну сфери психіки дітей. Цю психолінгвотерапевтичну форму впливу можна використовувати у розвитку мовленнєвої діяльності дітей, як самостійно, так і в поєднанні з іншими формами та методами вербального характеру. Спостерігаючи за явичами природи, милуючись красою течії води, блакитного неба, різними барвами рослин, відчуваючи запахи квітів, тепло і сипучість піску, дитина формує образ світу, в якому вона живе і зростає.

Василь Сухомлинський, не використовуючи у своїй роботі терміну “психотерапія”, по суті впровадив у практику її основні методи і форми. Він широко використовував природотерапію у навчанні та вихованні дітей:смако терапію, кольоротерапію, аромотерапію, квіткотерапію. Усе це він поєднував з музикотерапією та іншими формами психолінгвотерапевтичного впливу. Діти милувалися красою природи, слухали спів пташок, прислухалися до шелесту листя, шуму вітру тощо.

У роботі з дошкільнятами ми використовуємо природотерапію з метою позитивного емоційного впливу, досягнення ефекту активізації у мовленнєвих та інших психічних процесах, а такаж поліпшення стану здоров’я дітей.

Розглянимо деякі складові природотерапії, які доцільно застосовувати в освітньому процесі.

Аромотерапія

Аромотерапія – лікування ароматами. Народний досвід і дослідження вчених довели, що заходи здатні управляти настроєм і працездатністю. Ароматерапію застосовують у сполученні з музтерапією. Сеанс триває 20 – 30 хвилин. Курс ароматерапії (від 10 до 20 сеансів) призначений для ослаблених, пригноблених або, навпаки, перезбуджених дітей.

В 1939 році фізіолог Д.И. Шатенштейн уперше науково обґрунтував й експериментально довів, що деякі нюхові подразники впливають на багато функцій й особливо на працездатність.

Так, наприклад, аромати лаванди й розмарину діють заспокійливо й усувають стан стресу, запах лимона й евкаліпта збуджують нервову систему й підвищують працездатність. Ефірне масло садового чебрецю прекрасно діє на вегетативну нервову систему. Мігрень і нудота відступають при вдиханні аромату м’яти. Тривале вдихання лаванди забезпечує снотворний ефект, так само, як ромашки, валеріани й меліси. Аромат хвої, як тонізуючий засіб доцільно застосовувати під час проведення мовленевих ігор.

На корекційних заняттях аромотерапія є фоном. ЇЇ поєднують з музикотерапією, квіткотерапією, казкотерапією. Аромотерапія корисна для дітей тим, що кожна ефірна олія, як зазначають дитячі психологи, увібрала у себе близько 500 рідин, що мають цілющу силу рослин та природи. Але хочу застерегти! Аромотерапію потрібно застосовувати обережно і за згодою батьків та лікарів.

Кольоротерапія

До природотерапевтичних способів впливу на емоційну і когнітивну сфери психіки дошкільників відноситься і кольоротерапія. Вплив кольору на дітей здійснюється через зорове сприйняття й образи уяви кольору на дітей, які створюються дітьми. Властивості кольору вкрай важливі для розвитку творчих мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку. Колір, впливаючи на фізіологічні системи, здатний як пригнічувати, так і активізувати мовленнєву та інші діяльності, поліпшувати настрій, навіювати певні думки, почуття, а також допомагає відтворюванню образів в казкотерапії.

Червоний колір – викликає інтерес до мовленнєвої діяльності, підвищує пошукову активність під час вибору доречних і точних слів та їх форм. Жовтий колір- позитивно впливає на творчі розповіді дітей. Синій колір – корисний при розмірковуванні. Зелений колір – допомагає дитині аналізувати власне висловлювання. Фіолетовий колір- дає дітям натхнення до творчої діяльносці. Під час кольоротерапії можна використовувати не лише природні, але будь – які кольорові дидактичні матеріали.

Рекреативне оздоровлення

Теорія рекреаційного оздоровлення, як і кожна нова галузь потребує чіткого і докладного визначення найважливіших понять, які становлять основу розуміння та інтерпретації найважливіших процесів, явищ, закономірностей тощо, характерних для сучасного етапу розвитку рекреації, як важливої складоваї фізичної культури. Термін рекреація, як відомо, походить від латинського слова «recreatio» (повернути до життя, оживити, зміцнити, підкріпити, відновити, а також створити на ново).

Оздоровчо-рекреативна фізична культура – це відпочинок, відновлення сил за допомогою засобів фізичного виховання ( заняття фізичними вправами, рухливі і спортивні ігри, туризм, фізкультурно – оздоровчі розваги). Щоб відтінити специфіку цього терміну в сфері фізичної культури, часто говорять «фізична рекреація». Фізична рекреація – процес відновлення психоемоційного стану дитини завдяки активному відпочинку з використанням засобів фізичної культури.

Щоб рекреативне оздоровлення давало позитивний вплив на здоров’я дитини, необхідно дотримуватись певних правил: – засоби і методи рекреативного оздоровлення повинні застосовуватись тільки такі, які мають наукове обґрунтування їх оздоровчої цінності; – фізичні навантаження повинні плануватися відповідно з можливостями дітей; – в процесі використання всіх форм рекреативного оздоровлення необхідно забезпечити регулярність і єдність лікарського, педагогічного контролю і самоконтролю. Вибір тої чи іншої методики занять фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю є співвідношення з реальними обставинами, можливостями, вимогами, деколи є справою індивідуального смаку і інтересу Оздоровчий ефект фізичної рекреації спостерігається лиш тільки в тих випадках, коли заняття раціонально збалансоване по спрямованості до індивідуальних можливостей дітей. Заняття фізичними вправами активізують і удосконалюють обмін речовин, покращують діяльність центральної нервової системи, забезпечують адаптацію серцево-судинної, дихальної і інших систем до умов м’язової діяльності, прискорюють процес входження в роботу і функціонування систем кровообігу і дихання, а також скорочують довжину функціонального відновлення після зрушень, які викликає фізичне навантаження.

Крім оздоровчого ефекту, фізичні вправи діють тренувально на організм дитини. Оздоровчий, лікувальний і тренувальний вплив фізичної рекреації на організм стає більш ефективним, якщо вона правильно поєднуються з загартуванням у вигляді водяних процедур, сонячних і повітряних ванн, а також масажу. Таким чином, регулярне застосування фізичної рекреації і загартовуючих факторів покращує життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, функції вегетативної системи і працездатність.